Закінчуючи вивчення оповідання Шолохова «Доля людини», ми розглянемо проблеми воїнів-полонених, які пройшли дорогами війни .  Цей проект допомагає виховати у школярів почуття захоплення красою людської душі, стійкості духу, відданості Батьківщині. Дослідимо питання: у чому полягає сила  російського характеру?  Заняття у класі починається з евристичної бесіди: дізнатися, як автор використовує прийом порівняння минулого і сучасного.  Учні розкривають характер головного героя, відтворюють його життя до війни.   Учні вміло характеризують риси вдачі героя.  Використовуючи метод антитези, автор підкреслює жорстокість і підступність ворога, учні навчаються цінувати мир, берегти його. Діти демонструють свої  знання у формі результативних мультимедійних презентацій, або інформаційних бюлетенів, підготовлених на матеріалі розповідей,спогадів ветеранів ВВВ.

Тема Другої світової війни знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. Один із них — російський письменник Михайло Шолохов.

Як і в творчості німецького письменника Генріха Веляя, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна.

Війна скалічила і німця, і росіянина. І все ж трагедія героя Г. Белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і назва твору, обірвана: «... проти мого прізвища буде написано: «Пішов на фронт і поліг за...».

На відміну від зневіреного юного німецького солдата зрілий чоловік Андрій Соколов має мету свого життя. Попри всі трагедії, що принесла йому війна, —смерть рідних, жахи концтабору — Андрій Соколов «находить сенс у вихованні обпаленого війною сироти — хлопчика Ваги.

Недарма оповідання починається і закінчується зображенням всепереможної весни, що затягує рани на тілі землі і а душах людей.

Особливість композиції полягає в тому, що Шолохов подає оповідання в оповіданні. Зустріч автора-оповідача з незнайомцем із дитиною переходить у розповідь самого незнайомця Андрія Соколова про своє життя, яке спочатку нічим не відрізнялось від звичайного життя пересічних, людей. Але все змінила війна, яка забрала життя його дружини і доньок: авіабомба розбила будинок сім'ї разом з його мешканцями. Остання надія — син Анатолій — на фронті в кінці війни...

Сам Андрій Соколов звідав усі жахи німецького концтабору, голод, знущання, приниження, але не зламався, зумів вистояти, втекти з полону, узявши з собою «язика»— німецького інженера. А після війни, коли б, здавалось, зник сенс його життя,, бере на виховання хлопчика-сироту Ванюшу, якого теж не помилувала доля. І починається відродження зраненої душі Андрія Соколова.

Від твору «Доля людини» віє вітром оптимізму, як повоєнна весна, дружна і раптова, так і майбутнє цих осиротілих людей — Андрія Соколова і Вані — світле, чисте і радісне.

Звіт

1.Учні показали глибокі знання вивченої теми.
2. Зібрали спогади своїх дідусів та прадідусів про участь у ВВВ
3. Учениця 10-А класу  Ткач Інна розповіла про те як,вони знайшли могилу її прадіда Олійника Федора Дем'яновича, який загинув 23.11.1943 біла села Малософіївка. Допомогли їм у цьому члени історико-пошукової группи "Пошук-Дніпро" керівником якої є Євген Трушенко.
А ще діти зробили для себе висновки:
а)Перш за все любити,захищати і берегти свою Батьківщину.
б)Усі живі повинні пам'ятати про те,якою  ціною дісталася перемога.
в)Знати, що людина навіть у найспрутніших ситуфціях має зберегти людську гідність,гуманізм,людяність.